ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Марка Файнера
21-06-2019 07:49

Нові обличчя, старе нутро

Коли попередня влада оголосила, що бере курс на будівництво нових бетонних доріг, моїй радості не було меж. Нарешті прийнято вірне стратегічне рішення, нарешті буде закрита постійно діюча корупційна кормушка – щорічне латання доріг. Безумовно, бетонні дороги в цілому надійніші й вигідніші. Але при одній умові, що служитимуть вони не менше 30 років. Клас! Розкатав губу і на збільшення обсягів впроваджень своїх наукових розробок та винаходів, а відповідно й гонорарів за них.

Та всі ці надії виявились марними, бо керівництво автошляхів України, змінивши вивіски, залишилось тим же корумпованим кодлом, яке менш за все переймається конструкціями доріг та бетонами для їх будівництва.

Стала зрозуміла й активна підтримка цієї стратегії цементними компаніями, які по суті нічого не зробили для пристосування вітчизняних цементів для виробництва дорожніх бетонів.

І от мій висновок: начхати їм усім на державні інтереси. Одних цікавить хапонути побільше грошей з Дорожнього фонду, а других – отримати можливість побільше втюхати свого цементу. А те, що, при нинішній культурі виробництва і знаннях виконавців робіт, ці дороги не витримають і 10-15 років, мало кого турбує.

Нещодавно проводив у Києві науково-технічний семінар «Проблеми запобігання руйнувань бетонів (з подвійним змістом, бетон – модель держави)», куди запросив і нового Президента. Але ні його адміністрація, ні міністерства навіть не прореагували на моє запрошення. Можливо, не зрозуміли. Адже добре знаю, як важко даються кабінетним гуманітаріям конструктивне мислення та практичні навички. Та й суттєвих змін у змісті роботи адміністрації президента і міністерств за останні місяці так і не побачив.

От, я й подумав: чи не прийдуть на зміну баригам нові енергійні обличчя зі старим нутром, як у 90-х роках молода прислуга (комсомольський актив) старої влади прийшла до державного управління країною?

А країна бурлить. Давай їм зміни вже вчора, сьогодні. Активізувались та бажають реваншу старі владні морди, що програли вибори, чинить саботаж Верховна Рада. Та чи можна їм довіряти, що дійсно вони переймаються долею країни? Сумніваюсь! «Чим гірше, тим краще». Краще для них, а не для народу України. От і злорадіють, і глузують вони з кожного проколу нової влади.

Що, панове, не подобається вам Зеленський? То не цілуйтеся з ним, але поважайте інститут президентства та вибір народу. Адже нова команда, судячи з їхніх заяв, хоче змінити країну на краще. Хоча хотіти – це зовсім не означає вміти. І ми вже бачимо некомпетентність та нерішучість окремих нових посадовців.

Підняв голову і рогулячий шовінізм. Вони, бачите, не почувають себе українцями в мегаполісах! Так хто ж у цьому винен? Зеленський і Беленюк чи урбанізація міст? А може, треба менше красти бюджетні кошти, виділені на розвиток української мови і культури?

Але хто заважає «новим обличчям» по вже відкритих кримінальних справах оголосити підозру власникам і топ-менеджерам збанкрутілих банків та чиновникам Нацбанку? Хто заважає указом Президента скасувати постанову Кабміну по шахрайських комунальних тарифах і знизити їх удвічі?..

Існують речі, які для професіоналів є апріорними. Тому вони можуть приймати відповідальне рішення, не гаючи часу. І не треба їм для цього ні жодних комісій, ні референдумів. Ніхто не заважає розслідуванням фактів хабарництва і корупції в державних установах, профанації науки й освіти.

Тобто, змінити країну можуть тільки мудрі, чесні та рішучі професіонали вищого ґатунку.

На жаль, люди дуже часто приймають за гарного керівника добродушну ввічливу людину і шанують викладачів, які ставлять гарні оцінки. Але це не завжди правильно. Професіонал, який переймається долею країни, має бути ще людиною рішучою і брати на себе відповідальність, вміти, коли і кого треба, послати в еротичну мандрівку.

От вам простий приклад. Кілька років тому весь Кабмін, Мінрегіон та керівництво цементною галуззю заметушились від того, що одна іноземна компанія відмовилась будувати великий об’єкт в Одесі, поки наші цементні заводи не нададуть їй європейське маркування СЕ. Як би на це мали зреагувати професіонали при владі? Звичайно ж, послати їх… Адже нікому не потрібні будівельники, які вхідний контроль якості цементу здійснюють за штампом на папірці, а не прямим випробовуванням.

Подібне було ще років 15 тому, коли будівництво сховища для відходів ядерного палива доручили французьким ділкам у змові з нашими баригами. Тоді я, працюючи в провідному НДІ, послав їх… Але перемогли гроші – і закінчилось усе небезпечними тріщинами в конструкціях.

Нещодавно в еротичну мандрівку я відправив одну німецьку компанію, яка будує гноєсховища свинарників, через те, що, користуючись окремими недолугостями євронорм, ця компанія не обґрунтувала проектні рішення. Їх голова не болить, що всі ці помилки можуть закінчитися для нас великою екологічною бідою.

Добре пам’ятаю часи, коли керуючий трестом «Чернівцібуд» соковито матюкав секретарів обкому та інструкторів ЦК за некомпетентне втручання в будівництво та своїх підлеглих за неякісне виконання робіт. Мабуть, тому й досі не руйнуються збудовані в ті часи будівлі та споруди.

А скільки ж можна дрочитись і балабонити про «посадки». Є кого, є за що – саджайте! У нас навіть з’явилася високоосвічена та досвідчена політична сила, яка претендує на роль «садоводів».

А поки що триває передвиборний ажіотаж. Читаю списки кандидатів у депутати і намагаюсь буквально виловити, як фасольки в борщі, кілька нових незаплямованих облич, які хоч щось розуміють у державному управлінні. Та здебільшого бачу старих політичних профур, бариг з авантюристами, яким у совєтський період не доручили б керувати навіть будівельною ділянкою, колгоспом чи технікумом. А вони ж претендують на вищі державні посади?!!! Страшно, страшно за державу.

Тож у чому, власне, позиція автора? Підтримую нового Президента, і зовсім не тому, що симпатизую особистості пана Зеленського, а тому що він – очільник Держави, тому що поважаю вибір народу, тому що взяв на себе тягар асенізатора країни.

Але мої довіра та бажання допомогти доволі пильні – і скоро проведу тестування на дієздатність нової влади.

Отже, думаймо, добродії, аналізуймо, обираймо достойних. Доля України в наших руках. Слава Україні!

 

РS

Юридичні підказки юристам нової влади від доктора неюридичних наук

1.        У разі визнання КС указу Президента про розпуск ВР неконституційним він автоматично у той же день втрачає юридичну силу – і вибори 21 липня не відбудуться (хоча, звичайно, народ за те, щоб вони таки відбулись). Не надавши жодного документа Суду про відсутність коаліції у ВР, відповідач мав би хоч привести кількох свідків із числа народних депутатів, але він, на жаль, це не зробив.

2.        Для того щоб оголосити підозру у шахрайстві власникам збанкрутілих банків та чиновникам Нацбанку і зобов’язати їх повернути украдене в громадян, зовсім не обов’язково звільняти прем’єр-міністра і генпрокурора. Для цього треба мати елементарні юридичні знання та політичну волю

3.        Щоб знизити вдвічі шахрайські комунальні тарифи, не треба чекати рішення ВР. Постанови Кабміну та НКРЕ скасовуються елементарно указом Президента.

4.        Президент має право вимагати списання комунальних боргів хоча б для пенсіонерів. Ці борги, здебільшого, надумані і не доведені документально в більшості випадків: по цих боргах нема договорів зі споживачами, як того вимагає Закон України «Про житлово-комунальні послуги»; так само нема обліку витрат, актів здачі-приймання послуг. Окрім того, всі ці борги у юридичному сенсі пусті, а сплата їх безперспективна. Тобто вони ніколи не будуть сплачені. В кращому випадку ці борги можуть бути продані колекторам з 90-відсотковим дисконтом.

Переглядів (817) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...