БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  ІСТОРІЯ   >>> 2 Квiтня 2009

Розстріляних на радянсько-румунському кордоні буковинців вшанували в урочищі Варниця. Але чи буде тут спокій кісткам загиблих?

На Глибоччині поблизу с. Біла Криниця в урочищі Варниця 1 квітня 1941 року було розстріляно близько 2 тис. мешканців сіл Глибоцького та Сторожинецького районів. В ті між воєнні роки не бажаючи миритися з приходом радянської влади на буковинську землю, місцеві жителі прагнули перетнути кордон з королівською Румунією, однак їх зустріли кулі прикордонників. Меморіал тим страшним подіям, які трапились - 1 квітня 1941р, мали відкрити цього року.

Про це запевнили нас пан Володимир Куліш та пан Іван Шелипницький, але обіцянка поки не втілилася у життя. Пізніше було прийнято нове рішення про створення комплексного меморіалу. Саме тут планується відкрити туристичний маршрут до якого також входить, відомий монастир Білої Криниці.

Але місцеві жителі побоюються, що це чиясь ідея про відпочивальний комплекс у місці, де де найшли свій останній притулок кістки, не надто розумна ідея. Відомо також, що до цієї ідеї причетні і ті, хто курує туристичний бізнес у нас на Буковині. Можна собі на мить уявити, такий собі «туристичний комплекс» де постійно будуть п’янки та гулянки на кістках безвинних жертв. Тут прекрасний кусочок буковинської землі до якого місцеві жителі з повагою та розумінням відносяться, а що ж будуть тут витворяти заїжджі туристи? І слава Богу , що ще тут не прийшли «прихватизатори».

Будівельні роботи зі спорудження пам'ятника фінансують за рахунок благодійних внесків громадян і за підрахунками вартуватимуть понад 170 тис. грн.

Наразі на місці майбутнього меморіалу працюють будівельники, які запевнили що пам’ятник буде готовий на протязі трьох місяців.
Щороку першого дня квітня, аби вшанувати пам'ять розстріляних земляків, на узліссі збираються мешканці навколишніх сіл, активісти національно-культурних товариств.

В траурному мітингу взяли участь і вшанували пам'ять безневинно убієнних земляків керівники обласної та крайової влади, в тому числі від обласної адміністрації Борис Баглей від обласної ради Аркадій Мойсей, районної влади Петро Панчук, різні громадські організації - товариство «Голгофа» на чолі з депутатом міської ради м. Чернівці Петром Гріором, також гості з Румунії Зеновія Павлик академічна фундація жертвам політв’язнів Бухарест делегація з м. Радауци ( Руминія).

Історична довідка:
Як стверджують історики та дослідники цієї трагедії, у березні 1941р.в селах Глибоцького та Сторожинецького районів, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. Люди повірили, сформувалася колона з кількох тисяч осіб, серед яких були і молодь, і літні люди.
1 квітня колона направилася до Глибоцького райвиконкому, щоб отримати дозвіл для перетину кордону. До людей з хрестами та хоругвами на площу вийшов чоловік в цивільному, просив людей розійтися, оскільки райвиконком не має таких повноважень. Але колона все ж рушила в напрямку кордону. Коли підійшли до урочища Варниця, їх зустріли радянські військові з кулеметами. І пролилася кров.
У результаті спровокованого розстрілу загинули ні в чому не винні мирні люди, серед яких були і діти. Точну кількість жертв не встановлено досі. Нині є, принаймні, троє свідків тої трагедії.



Степан КАРАЧКО,
заступник голови товариства репресованих «Голгофа», краєзнавець
для «БукІнфо» (с)